Важко знайти людину, навіть далеку від рок-музики, яка б не чула про The Beatles і The Rolling Stones. Ключову роль у сходженні ліверпульської четвірки до світової слави зіграв нащадок литовських і російських євреїв Брайан Епштейн. Цю людину навіть називали «п'ятим бітлом». Саме він розробив сценічний імідж The Beatles, організував запис їх першого альбому й численні гастролі. Якби не смерть від передозування снодійного в 32 роки, Епштейн відкрив би ще чимало талантів.
У суперників The Beatles — The Rolling Stones — теж був свій «Епштейн», навіть декілька. Образ групи в стилі «поганих хлопців» придумав один із перших її менеджерів Ендрю Луг Олдем — син австралійської єврейки й загиблого у 1944-му лейтенанта ВПС США. Ендрю захопився поп-культурою ще в підлітковому віці, працював із Бобом Діланом під час його першого турне Британією, а у квітня 1963-го вперше почув The Rolling Stones.
Эндрю Луг Олдем | Брайан Эпштейн |
19-річний хлопець уже мав достатній досвід, і побачив у групі відмінний потенціал, хоча «волоцюги» виступали тоді в невеликих лондонських клубах. Під впливом Ендрю група змінила репертуар, а Мік Джаггер і Кіт Річардс стали писати власні пісні. Було укладено кілька вигідних контрактів, пісні The Rolling Stones стали займати високі місця в американських і британських чартах, альбоми розходилися величезними тиражами, а в 1964 році група вирушила у свій перший тур Сполученими Штатами.
У 1965-му со-менеджером колективу став американський єврей Аллен Клейн, з приходом якого The Rolling Stones почали заробляти навіть більше ніж головні конкуренти — The Beatles. Завдяки Клейну тур 1965 року по США пройшов із відмінною рекламою й публічною підтримкою.
Що стосується Олдема, то він підсів на наркотики і став менше цікавитися справами групи. Коли навесні 1967 року Міка Джаггера й Кіта Річардса заарештували за зберігання наркотиків, замість того, аби мінімізувати репутаційні втрати, Ендрю поїхав у США, залишивши Клейну залагоджувати проблему. Музиканти отримали умовні терміни, але в підсумку 23-річний Олдем передав усі свої повноваження більш досвідченому колезі.
Наприкінці 1960-х у Клейна виникли фінансові розбіжності з Міком Джаггером, випускником Лондонської школи економіки, який вмів рахувати копійку. Приблизно в цей же час Аллен почав працювати з осиротілими після смерті Епштейна The Beatles, де оцінили талант американця. Це було вже занадто, і Джаггер звільнив «багатоверстатника».
У ранній історії The Rolling Stones є ще один персонаж із чудовим ім'ям Джорджіо Серджіо Алессандро Гомельський, чия етнічна приналежність залишилася ще не з'ясованою. Він — уродженець Тбілісі, але з чотирьох років жив у Європі й до початку 1960-х був власником лондонського Crawdaddy Club, де пройшли одні з перших виступів групи. Ще до появи Олдема Гомельський був менеджером The Rolling Stones і саме він переконав власника місцевої газети надіслати кореспондента і фотографа на концерт нікому невідомої команди.
Геред Манковіч | Обкладинка альбому Between the Buttons |
Помітну роль в успіхах групи зіграв і Геред Манковіч — зовсім молодий, але вже модний фотограф, залучений Олдемом до роботи з групою. Саме Манковіч — автор знімків, які зробили групу візуально впізнаваною, він оформляв перші її альбоми й був офіційним фотографом, котрий супроводжував The Rolling Stones під час турне по США в 1965 році. Фото Манковіча для обкладинки альбому 1967 року Between the Buttons увійшло в історію, як і його знімки Джиммі Хендрікса, Елтона Джона та інших зірок рок-музики.
Хтозна, можливо, «єврейська» історія групи вплинула на те, що The Rolling Stones ніколи не бойкотували Ізраїль, до чого час від часу закликає рок-музикантів Роджер Уотерс з Pink Floyd. Так, не піддавшись тиску, «волоцюги» з тріумфом виступили в тель-авівському парку Яркон влітку 2014 року.
Веніамін Чернухін, спеціально для «Хадашот»