Родина Ітая Гармі живе в Нідерландах уже кілька десятиліть. Його батько — уродженець Ізраїлю єменського походження, а мати — ашкеназка з Бразилії. В останні місяці 27-річний консультант із кібербезпеки успішно провів загальнонаціональну кампанію нової партії Volt, яка здобула три місця в парламенті країни.
У 18 років Ітай поїхав в Ізраїль, маючи намір відслужити в ЦАГАЛі і мріючи стати коли-небудь прем'єр-міністром єврейської держави, — повідомляє JTA. Розчарування настало швидко і, відчуваючи себе не у своїй тарілці, юнак повернувся додому, де очолив єврейський молодіжний рух «Ха-Бонім».
Будучи політично активним, випускник університету в Лейдені підтримував соціал-демократичну Партію праці Нідерландів, серед активістів якої завжди було чимало євреїв. Партія зазнала нищівної поразки на виборах 2017 року, і Гармі прийшов до висновку, що стара політика себе вичерпала — необхідно переосмислити бачення перспектив, аби залучити нове покоління.
 |
 |
| Символіка Volt Netherlands і програма партії | |
Так він вступив в Volt Europa — загальноєвропейську партію з відділеннями в багатьох країнах. Рух було створено у відповідь на британський Brexit, а його метою стало запобігання подальшого розпаду Європейського Союзу. Партія підтримує цифровізацію державних послуг, інвестиції в зелену економіку, боротьбу з бідністю й нерівністю, уніфікацію європейської податкової системи і зростання інвестицій в освіту й охорону здоров'я. За три роки лише в Німеччині партія домоглася відносного успіху, провівши одного депутата до Європарламенту.
Тому кампанія в Нідерландах, якою керував Ітай Гармі, стала справжнім проривом — Volt Netherlands завоювала відразу три місця на виборах у Генеральні штати. Сам Ітай депутатом не стане — він займає 11-е місце в партійному списку.
«Нам потрібно змінити нашу політику, щоб вона стала дійсно транснаціональною, як було задумано при заснуванні Європейського Союзу», — підкреслив Гармі в інтерв'ю JTA. Volt ратує за масштабні реформи в ЄС, але наполягає на виробленні спільної політики щодо міграції, створенні європейської армії і випуску єврооблігацій.
Передвиборна стратегія Гармі була зосереджена на залученні молодих виборців, і це спрацювало — у таких університетських містах як Делфт, Утрехт і Лейден рух здобув від 6% до 7,5% голосів. Зовсім непогано, враховуючи, що в передвиборчу гонку Volt вступив майже без бюджету. Партія домоглася відмінних показників і в Амстердамі.
Зрозуміло, що по мірі зростання популярності нової політичної сили, її критикували як справа, так і зліва. Наприклад, на крайнє лівому фланзі Гармі називали «ізраїльською маріонеткою». Водночас погляди молодого політика далеко не завжди відповідають позиції єврейської громади Нідерландів. Ітай виступає за припинення державного фінансування релігійних шкіл і проти ідеї призначення спеціального уповноваженого по боротьбі з антисемітизмом, вважаючи, що ненависть до євреїв не варто виділяти з контексту загальної ксенофобії.
Констянтин Мельман
