Februaristaking — так називається загальний страйк 25 — 27 лютого 1941 року, який увійшов в історію, охопивши 300 000 голландців — від портових робітників до шкільних вчителів, і від водіїв трамваїв до банківських клерків. Так жителі окупованих нацистами Нідерландів відреагували на облави в єврейському кварталі Амстердама й депортацію до концтаборів 425 євреїв.
Перші антиєврейські заходи були введені в Нідерландах незабаром після окупації країни німцями влітку 1940 року, а з початку 1941 року єврейське населення підлягало примусовій реєстрації. У Йоденбурті — єврейському кварталі Амстердама — пройшли сутички місцевих нацистів із групами єврейської самооборони, в одній із яких — 11 лютого 1941 року — був убитий ультраправий бойовик.
12 лютого 1941 року німці за підтримки голландської поліції оточили Йоденбурт і встановили КПП на в'їзді у квартал, перетворивши його на гетто. Три дні по тому пройшла антинацистська маніфестація, а 19 лютого відвідувачі одного (неєврейського) кафе поранили німецьких поліцейських. Після цього окупанти вирішили зігнати зло на євреях, заарештували 425 заручників і відправили їх до таборів.
 |
 |
| Облава на площі Мейерплейн, Амстердам | Листівка, що закликає до страйку |
Ініціаторами загального страйку на знак протесту проти депортацій євреїв і викрадення робітників на примусову працю до Німеччини виступили комуністи. До них відразу приєдналися інші ліві і профспілкові активісти. «Коли чоловіки й жінки з робітничих кварталів стікаються в єврейський квартал Амстердама ...коли вони піднімаються на боротьбу проти найманих бандитів із голландського націонал-соціалістичного руху, то ми є свідками чудового прояву стихійної солідарності…», — проголошувала листівка підпільного Фронту Маркса-Леніна-Люксембург. «На кожен акт насильства з боку націонал-соціалізму відповідайте обуренням і протестними страйками на підприємствах. ...Кидайте свої робочі місця й у масовому порядку приєднуйтесь до ваших товаришів», — закликали активісти ФМЛЛ.
Першими застрайкували міські трамвайники, їх підтримали співробітники муніципальних служб, вчителі, докери, і навіть службовці великої торговельної мережі De Bijenkorf. Тут і там проходили стихійні демонстрації під гаслом: «Ні єврейським погромам!». Незабаром страйки почалися в інших містах — Зандамі, Гарлемі, Гілверсумі, Утрехті і т.ін. У Гілверсумі застрайкували 4000 робітників компанії Philips, а на наступний день у мітингу взяли участь 10 000 городян. У підсумку до страйку приєдналися 300 тисяч осіб — дуже багато для країни з 9-мільйонним населенням.
 |
 |
| Генерал Фрідріх Крістіансен і його розпорядження про заборону страйку | |
Лютневий страйк 1941 року вважається першим публічним антинацистським протестом в окупованій Європі і єдиним масовим виступом місцевого населення проти депортації євреїв.
У відповідь головнокомандувач німецькими окупаційними силами генерал Крістіансен наказав ввести в міста батальйони СС. 9 осіб було вбито, 24 поранено, сотні заарештовано. На низку міст наклали грошові штрафи: Амстердам зобов'язали виплатити 15 мільйонів гульденів, Зандам — півмільйона, Гілверсум — 2,5 мільйона.
5 березня був схоплений комуніст єврейського походження Лендерт Схейвесюрдер, який став першим нідерландським підданим, розстріляним німцями. 13 березня окупанти заарештували ще 18 страйкуючих і членів Руху Опору. З придушенням страйку посилилися гоніння на євреїв — до кінця війни з 140 тисяч євреїв Нідерландів дожили лише 27 тисяч (Нідерланди займають друге після Польщі місце за кількістю Праведників народів світу).
 |
 |
Страйк став першим (і єдиним) прикладом масштабного протесту проти антиєврейської політики нацистів. Жоден із наступних великих страйків в окупованій Європі не мав відношення до єврейського питання.
Щороку 25 лютого в Амстердамі проводиться присвячений Лютневому страйку марш, який проходить повз пам'ятника докеру, створеного в пам'ять про страйкуючих. У церемонії беруть участь представники всіх політичних партій, громадські діячі, лідери єврейських організацій. Цього року через епідемію COVID-19 церемонія, що транслюється національним телебаченням, була набагато скромнішою. Мер Амстердама — єврейка Фемке Гальсема — віддала данину поваги «чоловікам і жінкам з усіх верств суспільства, які зібралися на знак солідарності із єврейськими жителями нашого міста».
Віктор Маковський
